ВУЛКАНИ
Мовчать вулкани, не палають,
і дно їх попіл застила.
Там велетні відпочивають
вже після скоєного зла.
Все холодніш їх володіння,
на плечах важчає тягар,
та ті ж неправедні видіння
ночами світять, як ліхтар.
Їм сниться місто, що не знає
свою приреченість страшну,
базальт, який стовпи складає
в горожу для садів міцну.
Беруть дівчатка в оберемок
ті квіти, що цвіли давно,
вакханки чари ллють таємно
чоловікам у їх вино.
Там божевілля править злеє,
там непристойна йде гульба...
О, дівчинко моя, Помпея,
дитя царівни і раба!
В полоні лагідної долі
про що ти мріяла тишкОм,
як на Везувія долоні
спиралась ніжним локітком?
Його речей отруйна благість
приспала розуму твого,
і не відчула ти фатальність
любові дикої його!
Уклін свій зрадницький, смертельний
на знак любові надіслав,
згубивши подихом пекельним,
"Прости!" - вже мертвій він кричав...
20-22.01.2023
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Карла Брюллова "Останній день Помпеї", 1830-1833
ВУЛКАНЫ
Молчат потухшие вулканы,
на дно их падает зола.
Там отдыхают великаны
после содеянного зла.
Все холоднее их владенья,
все тяжелее их плечам,
но те же грешные виденья
являются им по ночам.
Им снится город обреченный,
не знающий своей судьбы,
базальт, в колонны обращенный
и обрамляющий сады.
Там девочки берут в охапки
цветы, что расцвели давно,
там знаки подают вакханки
мужчинам, тянущим вино.
Все разгораясь и глупея,
там пир идет, там речь груба.
О девочка моя, Помпея,
дитя царевны и раба!
В плену судьбы своей везучей
о чем ты думала, о ком,
когда так храбро о Везувий
ты опиралась локотком?
Заслушалась его рассказов,
расширила зрачки свои,
чтобы не вынести раскатов
безудержной его любви.
И он челом своим умнейшим
тогда же, на исходе дня,
припал к ногам твоим умершим
и закричал: «Прости меня!»
Белла Ахмадулина
Місто Помпеї було засновано приблизно в VII-VI столітті до нашої ери неподалік від вулкану Везувія. В часи Римської імперії місто було процвітаючим, вважалося курортом для багатих римлян. Виверження Везувію 24 серпня 79 року знищило місто і багатьох його мешканців, а також прилеглі
міста і села. Помпеї було поховано під шаро попелу
товщиною до 6 метрів протягом 1500 років, поки в 1599 не виявили частину давньої міської стіни. Розкопки почалися майже через два століття, у 1763 році. Попереднє велике виверження Везувію відбулося приблизно у 1800 році до нашої ери.
(Відомості з інтернету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Тетяна Даніленко