Шал кохання

[i]Вона:[/i]  Зітри  свій  страх,  поводься  сміло,
                                     Відкинь  зажуру  і  печаль,
                                     Відчуй  *огнисте  моє  тіло,
                                     Та  шкіру  запаху  мигдаль

[i]Він:[/i]          Сховаю  страх  куди  подалі,
                                     Лиш  привідкрий  душі́  вуаль,
                                     Вдивлятимусь  у  вічі  карі,
                                     Пірнатиму  в  п'янкий  нектар

[i]Вона:[/i]  Віддамся  в  полум'ї  жагучім,
                                     Розтопить  гостру  кригу  ніч,
                                     А  стогін,  наче  грім  гримучий
                                     Розі́рве  тишу  увсебіч

[i]Він:  [/i]        Візьму́,  звабливу,  до  останку,
                                     І  вип'ю  жадібно  росу,
                                     Вустами  палко  на  світанку
                                     Я  цілуватиму  красу.

[i]Разом:  [/i]О  хай  цей  шал,  немов  отрута,
                                         Розіллє  жар  в  серця  обом.
                                         Залишить  дотик,  смак  спокути
                                         Кохання,  випите  ковтком

[i]*гаряче,  жагуче,  палке[/i]

[i]Вірш  у  співавторстві[/i]  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Софія Пасічник