[i]Усміх тішить всіх, та не з тобою...
[/i]
Зранку - щаслива, хвилинами - трохи безумна,
Сповнена видива, мовби невпинна ріка.
Тінями скована, щира і завжди нелюдна,
Яскрава, мов рута, і тепла, як збита зоря.
Для когось - порожня і навіть беззахисно-винна,
Для когось - далека, у зареві диких латать.
І мало хто знає, яка у вечір'ї ранима:
Їй хочеться в небо самими вустами кричать.
Сонце заходить - і слухає білі години.
Стіни зливаються: знову одна чорнота.
Зранку лиш очі, до болю, відкрито-щасливі,
У темряві сяйво - плющево-жива висота...
30.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Сара Ґоллард