Лютий

А  лютий  –  парубок  нескромний.
Мороз    підняв,  що  в  ліжку  спав.
Сховалась  білка,  пес  бездомний.
І  люд  на  вулицях  пропав.

Ну,  бо  мороз  ходив  повсюди  
Й  за  вуха  мінус  вверх  тягнув.
І  хоч  пішли  у  біг    застуди,  
В  дугу  свій  норов  не  зігнув.

Урви  морозу,  лютий,  силу,
Під’їдь  до  сонця  на  коні,
Проси,  щоб  коси  розпустило,
Плюси  вернуло    в  наші  дні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032913
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)