так як рідну

А  я  не  знав  що  так  любив  
та  стільки  всього  наробив  
я  так  за  нею  сумував  
та  тільки  їй  я  не  казав  

я  час  назад  свій  повертав  
я  все    землею  загортав
от  тільки  я  не  повернув  
ту  що  любив  так  як    рідну

а  я  не  знав  що  буду  рвати  
на  серці  шкіру  та  кричати
що  душу  я  свою  шукати  
буду  без  неї  світ  втрачати

що  я  своє  життя  без  неї  
не  пам'ятаю  навіть  скелі  
з  яких  летів  в  чорні  алеї
де  я  і  досі    в  каруселі

таку  вродливу  та  тендітну
таку  яскраву  наче  світло
таку  свою  таку  як  квітку  
я  так  кохаю  що  не  в  силі  

як  це  забути  про  обійми
коли  серця  рвались  до  мрії
коли  душа  іншу  любила  
як  це  забути,  щоб  не  вити

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032934
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2025
автор: Андрій Листопад