Віють вітри і бурі у житті
В душі панують лиш тривоги,
Не у трикутнику - в однім куті
І вибратись самі не в змозі.
Неждано нахлинуть негаразди
Перевершують всі сни, думки
Всі повинні пам'ятати завжди
За нас склали голови сини.
Найстрашніше - матері без сина
І без батька - дітям у сім'ї,
Де вдовою молода дружина
З ким тепер поділить тяжкі дні?
Біль і муки спонукають душі
На словах, все не передати
Люди без житла, веде розруха
Там плаче Україна - мати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2025
автор: valentinaaaa