ЗАБІЛІВ ТАК КРАСИВО СВІТ

 Одів  у  білосніжні  шати  листопад  
 Стоїть  немов  для  молодят    святковий  зал  .
Встеляє  білий  килим  до  ніг  -  снігопад
Запрошує    на  свято  -  урочистий  бал.

Забілів,  так  красиво  у  снігах,  цей  світ
Мов  наречена  у  фаті    на  весілля.
Падає  падає  сніг  на  листя  до  віт
Розквітає  мов  первоцвіт  -  сніжне  зілля.

Останні  дні  листопаду  в  календарі
Яблуневий  сад,  ще  в  зеленому  листі.
Злетілись  до  ялиць  і  смерек  снігурі...
Дарують  зимі  сніжні  перли  в  намисті.

У  зимову  казку  до  нас  гостя  прийшла
Зимонька  зима  така  дзвінка,  як  кришталь.
Дороги  і  стежки  снігами  замела
Від  снігу  сліпнуть  очі  у  паночок  краль.

Зустрічають  першу  зірочку  небеса
Запалює  свято  білокрила  пісня.
О  яка,  тут  благодать  -  небесна  краса!
Коли  цвіте  в  снігах  квітка  білосніжна.

Мороз  зацілував  квіт  айстру  губами
І  малює  для  неї    портрет  -  казку  зими.
Покриває  білосніжними  снігами
Обіймає  мов  лебідь  лебідку  крильми.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2025
автор: Чайківчанка