[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNuLguFzjNA[/youtube]
Коли рядки нагрянули зненацька,
Відбитися від них - це неможливо.
Це справа непроста, якась загадка.
Все просяться на волю несміливо.
І безліч тем рояться в голові,
І серед всіх, я виберу найкращу.
Для мене буде тема головна:
Яке воно людське те щастя?
Рядки лягать рівно, терпеливо,
Чекають, що ти душу в них вкладеш.
До них відношусь шанобливо,
І тільки ти рядками вже живеш.
Тремтить перо, і я вже десь далеко,
Спішу, комусь вселити віру у надію.
Вірші писать не так уже і легко,
Бажаєш завжди, щоб збулися мрії.
І пишуться вірші удень, а іноді ночами,
І спать до ранку не дають.
(Омиті теплими дощами)..
Буває, що себе в них пізнають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2025
автор: Н-А-Д-І-Я