Я не знаю,серце,що ти просиш
Стукаючи в груди в самоті
і навіщо ще надію носиш
якщо не судилося в житті.
Ним зачарована трава
Вдягала роси як намисто,
Вечірнє сонце, як топаз
Кидало погляд променистий.
Гудів вже полусонний джміль
Над цвітом дикої калини.
Повзла по вербах ночі тінь
І пахла м'ята на долині.
Я не знаю серце,що ти просиш.
Ось забилось гучно в самоті.
І яку любов в собі ти носиш,
Ту що не знайшла тебе в житті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2025
автор: Малиновый Рай