Як довго будуть холоди,
І ніч безсонна і бездонна?
Чекать весняної води,
Невідворотна моя доля.
Весна всі змиє зимні сни,
Думки у маренні нічному,
І як торішній сніг, вони
Не заподіють зла нікому.
Не бути довго холодам,
Розтануть кришталеві сльози
І зрушиться на міліграм
Світ од смертельної загрози.
Невимушено і природно
Розквітнуть квіти де завгодно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2025
автор: Рунельо Вахейко