Життя минає. Швидко так минає.
Ось тут – пливе, а ось – уже й біжить.
Десь там, за рогом, не туди звертає,
а десь – прямий безхмарний шлях лежить.
А ти ідеш – по тих шляхах блукаєш,
[i]свою[/i] дорогу прагнеш віднайти.
Та чи знайдеш? Чи щастя відшукаєш?
Чи прийдеш до високої мети?
А, мо, загубишся, як всесвіту пилинка.
Закрутить вітром, снігом замете.
Бува, із пазлів не складається картинка,
бо все якесь [i]несправжнє[/i], все не те, не те…
А ти гортаєш, сторінки життя гортаєш,
і так багато в нім [i]чужих[/i] доріг.
Чи ж серед них ти [i]власну [/i]відшукаєш,
чи так і лишишся ні в сих ні в тих?..
Надія Пашутинська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2025
автор: Маргіз