Ні, я не можу тебе не любити.
Бо не любити тебе – це не жити,
Це не казати добридень світанку,
Не усміхатися сонечку зранку,
Пташці-артистці не аплодувати,
Радість до серця у гості не звати.
Тож я кохатиму, як і кохала.
Ти – моя сила, мій меч і забрало,
Мій оксисен. Вниз повзу я без тебе.
Ти – мої крила, ти – моє небо,
Ватра, що в серці яскраво палає,
Світить мені і мене зігріває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)