[i]«Вчорашнього дня
ніколи не дочекаєшся...»[/i]
Парадокс
На хвості червоного дракона,
висне рік зеленої змії
і ятріють сльози-ручаї,
бо зі сходу дме не по сезону
буйний вітер і душа холоне
за краї розорені мої.
В Україні з усієї сили
виє завірюха світова,
та весна... перемагає змія
і ось-ось відлигою повіє...
утікає баба снігова
і зима до літа покотила –
ранками яснішає Ярило
як небесна свічка воскова,
то зігріє, то як мрія тане
і надією без вороття
гасне учорашнє майбуття,
нібито, уперше не настане
гадане, обіцяне й неждане
протягом наступного життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2025
автор: I.Teрен