ЗИМОВИЙ ВЕЧІР

Зимовий  вечір
Зимовий  вечір  думами  стає,
Де  тихо  диво  тчуть  бабусі  руки,
Коловороток  й  ті  магічні  звуки,
Снується  нитка,  мов  життя  моє.

Клубки,  намітки,  краски  і  верстат,
І  човник  там  із  цівкою  прудкою,
Туди  б  хоч  раз  вернутися  назад,
В  дитинство  те,  де  я  була  малою.

Під  сонцем  там  стежини  полотна,
Такі  ж  біленькі,  як  життя  безкрає,
Ти  ще  не  знаєш,  що    й  твоя  одна,
Простелиться  куди  від  цього  раю.

А  потім  лиш  приходитимуть  в  сни,
Садок  вишневий  і  трава  шовкова,
Стежини  полотна,  казкові  килими,
Як  в  тихий  вечір    пісня  колискова.
Галина  Грицина.
*  Коловороток  -  прядка,  що  полегшувала  прядіння.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.02.2025
автор: синяк