Нарешті, нарешті
відкрили канали,
Не потрібний ні вайбер,
Ні телеграм, в утіл телевізор
І новий смартфон,
Я клон, я клон.
Ми цього чекали.
Нарешті сім де.
Думки ми приймаєм..
передаєм.
Читаєм, читаєм
з хронік Акаші.
Дивимось фільми
і передачі.
Які дивовижні колишні знання,
Така ж як і ми людина жила.
Оце так підбірка, як же кайфово,
Кров в них вбирає кожнеє слово.
Буквиці в просторі цім засіяють,
Людські мрії вмить оживають.
[b]Чи то фейк чи не фейк[/b]
https://kurkul.com/news/11641-na-cherkaschini-rozpilyuyut-trihogramu-za-dopomogoyu-dronu
Як цікаво,
прогресивно,
ручки вгору
для овацій,
та нема тут махінацій.
-Хімітрейлери кружляють!
-Та ви що, вони - літають.
-У цистернах-«хімтрейлах»
хімікати,
Їх розпилюють аби отруїти людей.
- Все спростовано,
то такі жарти,
то фейк.
-Вночі гидоту розпилюють над містом,
в цей час працюю й все це чую.
-То вам здається, то так фейкують.
І з року в рік
Все той же фейк.
Чи я дурний,
Чи вже й не фейк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2025
автор: oreol