Є берізонька у лісі,
Вербонька біля ставочка,
По коліна в воді вільха
Та калинонька в садочку.
А сережки у берізки
Та у вільхи зелененькі,
У калиноньки ж намисто
Теж чудове червоненьке.
У воді чистій вербичка
Кучері свої купає,
Гребінцем зеленим вітер
Розчісує й заплітає.
Всі вони, немов дічата,
Котрі вродою своєю
Люблять завжди милуватись,
Наче з казки справжні феї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський