Не лютуй, морозе, бо в окопах зимно,
Не тривож їм, вітре, й так коротких снів,
Бо спокійно спати стало для них дивно:
Хто ж без них голубить доньок та синів?
Затихніть гармати, хай вони спочинуть,
Докурять цигарку, хай побачать сни,
Хоч у снах коротких додому полинуть,
Мрії в серці носять, наче скарб вони.
Стихніть заметілі, хай спочине тіло,
Десь весна тут поруч береже дощі,
Щоб і серед болю, їх душа зраділа,
Не морозь, морозе, вітре, не спіши.
Збережи їх Боже, поверни до хати,
Серцем там чекають, віру бережуть,
Хай обійме сина вдома кожна мати,
Простели щасливу всім додому путь.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: синяк