зябри на корі від звіриних кігтів
кожен шрам мріє продихатись
мох це третя ознака її життя
за відсутності перших двох,
це фольклор заволожених,
рольова гра із часом
мох це окремий підвид любові
яка лиш густішає серед холоду,
це зелене розбурхане око —
осине гніздо роси
що бачить розу вітрів
піднесену старкуватій зимі
з обвислим груднем,
з підсипанням солі на
рани ожеледі,
з ментолом ментальності,
з відчуттям льодяників в роті
котрим все ж не по зубах
титаніки язиків
на ділянках кори де мох —
кора міцно вростає в нього —
і там де вростає —
дозволяє собі
непомітно
тоншати
30.11.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Тарас Яресько