Нам заґратовано тишу…
Надто безжальним став лютий.
Дату не знайдем сумнішу:
Мир у кайдани закутий.
Нам заборонено бути…
Б’ють окупантів сокири,
Не побоявшись спокути,
В тіло історій та віри.
Нам не дозволено щастя
Жити, кохати, радіти…
В Бога благаєм причастя,
Сили війну зупинити.
Ми відвоюємо тишу,
Роде наш, наше сумління!
Крону ти матимеш вищу!
Стане міцнішим коріння!
Зі збірки "МИ_ТІ" Уривок з вистави "МИ_ТІ" за даним покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=kaH8s6Dpp4Y&list=PLDBOO_h47e5AT8BEC0p1WeJzE_5U_VZUF&index=14
Ілюстрація до вірша - з мережі інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2025
автор: Наталія Погребняк