Так важко себе знайти,
Коли повернувся звідти,
Щодня де горять світи,
Та гинуть дорослі й діти.
Так важко звикати знов
До тиші нічної в домі,
До мирних пустих розмов,
Які тут комусь — вагомі...
А хтось залишився там,
Де "завтра" — примарне слово,
Де є бойові сто грам
Й везіння є випадковим...
Два різні такі світи
В одній тій самі́́й країні...
Звикатимеш довго ти
До власної навіть тіні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2025
автор: Патара