Помилуюсь, осене, тобою,
Розпрощаюсь звісно із журбою,
Простягну зволожені долоні,
Подаруєш милі дні чудові.
Ще побачу сукню із буршти́ну,
Заплетеш у коси стрічку синю,
Додаси ще жовту, ніби промінь,
Щоб сіяли щастям ніжно скроні.
Ти найкраща, та ти в нас єдина,
Найрідніша, як і Україна,
Збережемо ми красу і святість
І відчуєм неймовірну радість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик