Радісні діти пішли в Колізей,
Святкувати Риму ювілей.
Зібралося на арені багато людей,
Там стається чимало смертей.
Гуляють по арені лихі звірі,
Кидаються на тих хто в вірі.
Ось стоять тут злі вовки́,
Як чорні вбивці-хорти́.
Стоїть перед нами єврей,
До того ж він колишній юдей.
Тепер же він християни́н,
Грішний злий громадяни́н.
Імператор - це могутній бог,
Визнай це, і не буде тривог.
Жертовник йому буде стояти,
Будеш від болю гірко волати.
Відкривають залізну клітку,
На жертовник має кинути дрібку.
Зректися треба великого Бога,
Лунає тверда і рішуча відмова.
Хляпнула на дитячий одяг кров,
Вовк зубами-шприцами вколов.
Радіє арена, тішаться діти,
В Колізей зайшов - треба радіти.
"Мамо, випери наш одяг."
В дітей до насилля потяг.
"А де пішов наш любий тато?"
"Тата забрали в Колізей на свято."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2025
автор: Мудрий вітер