Лише у тиші, вдалині від слів,
Випробування справжнє настає.
Хто зрадить дружбу, той і не дружив,
Завжди дволиким він для тебе є.
Якщо не стане поруч де є зло,
Не стане і там, де світло й тепло.
Дружба – не іграшка, не дитинча,
Вона в опорі вірного плеча.
Коли відсутній ти, мовчання – щит,
Чи вдарить хтось за спину потайки?
Хто поруч буде у скрутні роки?
Хто захистить, коли навколо лід?
Бо дружба наша – гострота меча,
Не тільки радість для споживача.
Це відголосся того, що було,
Що не дозволить вбити джерело.
Хто за спиною у тебе ще є,
Той і при світлі давно не дружив.
Не у словах істина настає,
Це вже не дружба, коли мало слів.
Мирослав Манюк
21.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2025
автор: Мирослав Манюк