Столиця плаче, плачуть Чернівці,
Батьки, дружина, родичі і діти,
Та вас нема… рум’янець на щоці
І усмішка, й вуста теплом зігріті.
Вас пам’ятають, дядьку любий мій,
І згадують лише хорошими словами,
А Вас нема, та Ви в душі моїй
З чудовими поемами й віршами.
Й хоча ми з Вами зовсім незнайомі:
Забрало Вас у вічність молодим,
Ваш дух завжди присутній в нашім домі,
Для нас усіх Ви будете живим!
* Віктор Степанович Кушнір - український поет, журналіст, автор збірок "Пам'ять" 1967, "Неподільність" 1972, "Повернення" 1980.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2025
автор: Марина Цуркан