Ще не скресли морози в окрузі села,
А за лісом весна задиміла.
З вітром запах вологих полів принесла,
Між дерев посміхнулась несміло.
А допоки зима цілувала лице
Сонним вікнам сухими губами,
Змалювала її срібляним олівцем,
Щоб залишити спогад між нами.
І нехай завеснять у яскравих словах
Дні мої, наче сад білоцвітом.
Щоби запах п'янкий розливався у снах
Й заохочував плинути в літо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033813
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Незламна