Усе повинно бути вчасно,
бо пізно буде щось змінити.
У кожного своє поняття щастя.
Страждати. Діяти. Любити.
Хворі пристанища вечірніх вулиць,
політ безсовісної гри.
На милицях в дешевій шкурі,
живемо ми. А не вони!
Ганьба чи слава? Смерть чи доля?
Обрати між — програти все.
Як не спіткнутися від горя,
яке прострацію несе.
Забрати хочуть наші душі,
як в пеклі чути монотонний гул.
Одна нога стоїть на суші,
а іншу тягнуть в чорний мул.
Зіниця світла темінь крає.
Дві сили слабшого женуть!
А справедливості немає,
тоді насправді в чому суть?
Блакитне небо. Витий солод!
Думки фарбують дикий мед.
Кінець зими. Весняний холод!
Який наступний гри сюжет?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033830
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2025
автор: Ярослав Коваль