Ой, не плугом це поле орали,
Міни рвались, і танки ішли.
Чорні ворони низько літали
Там де маки червоні цвіли .
З неба ясного не блискавиці,
А шахеди й смертельні громи.
Це жахіття насправді не сниться
Застеляють свідомість дими.
Хоч земля заліковує рани,
Біль і гнів відчуває вона.
А весна все ніяк не настане,
Бо у серці лютує війна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2025
автор: majra