Життя не веде нас завжди туди,
Де сонце сходить високо кудись.
Та варто знайти де щастя сліди,
Бо кожна ця мить зникає колись.
Варто чекати не тільки добра,
Цей світ не простий, мінлива тут гра.
Прийми цей момент – несе він урок,
Що мудрість із серцем мають зв’язок.
Лиш вдячність дає тепло для душі,
Вона, як ранок, серця зігріє.
Без неї в житті любов не діє,
Не буде добра, а тільки гроші.
Щасливий є той, хто лідер думок,
Який читає завжди поміж строк.
Бо його доля йому як сестра,
Є щедра душа й подяки гора.
Живи та цінуй цей короткий шлях,
Все має вагу, лишає сліди.
В гармонії світ у твоїх руках,
Віддавши себе, здобудеш плоди.
Мирослав Манюк
23.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2025
автор: Мирослав Манюк