Два дні вона, немов обірвана струна
В гітарі тій, з якої в світ летіли звуки.
Душа, що небо брала, тихо йде до дна –
Він іншій зорі сипле і цілує руки.
На жаль, не все буває так, як хочеш ти.
Ти можеш мрії в голові своїй носити,
Вогонь у серці із любові запалити,
Та це не значить, що дістанешся мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)