Одчиніться, ковані ворота,
зрячих душ — нескорених фортець!
Одійди, ненáвисте, скорбото,
од живих, безбоязних сердець!
Не підходьте до мого порога,
ненаситні болі і страхи.
Не жартуйте, окаянні, з Богом —
він іще мовчить, та не глухий.
Розчиніться, недруги лукаві,
пропадіть навік з моїх доріг —
не зринайте, як мара в уяві,
не просіться в серце на нічліг.
Бійтеся, хто каламутив води,
стоячи за спинами вітрин!
На арену сам Творець виходить
зі своїми правилами гри.
© Ірина Білінська
24.02.2025
Арт — Олег Шупляк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Ірина Білінська