Двадцять четверте виринає у сьогодні,
крізь спогади, крізь шум і метушню.
Долає човен камені підводні,
пекельні хвилі хижого вогню.
Долає час, гартується у битві,
свідомість набуває сталих форм.
А ми всі застигаємо в молитві
і мовчимо, як стука метроном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034047
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Ася Оксамитна