Всюди питання, десятки і сотні,
і коливання низькочастотні,
відповіді, що лежать на поверхні,
люди, що досить байдужі і зверхні.
Знизу не видно небесне, високе.
Скалку потрапившу в заспане око
того хто зиркне на тебе побачиш,
не пожалкуєш пустих звинувачень.
Просто дивитись на все це не просто,
треба рости, та не в шир і не зростом.
Треба прийняти себе й тих хто поряд,
і зберігати свій власний світогляд
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2025
автор: Ася Оксамитна