Мені сниться у вісні,
Що я мандрую по землі.
Не проста є ця дорога,
Шукаю я живого Бога.
Щоб щиро з ним поговорить,
Як нам в мирі й дружбі жить.
Землі всі я обходив,
А Людину-Бога не зустрів.
Бога в космосі шукаю,
До сонця й місяця злітаю
І в безкінечність до зірок,
Глянув в кожний там куток.
Злітав на кожні небокраї,
А Людини-Бога й там немає.
Шукаю Бога? Я ж людина!
Я в Дусі Бога, як в лоні дитина.
Не шукай мене дитино.
Я є Бог! А ти людина.
У твоєму серці Я завжди.
Я сонце, місяць і зірки,
Я повітря і вода,
Живу скрізь і завсігда.
Я у вас, а ви в Мені.
Я не ваш, ви не мої.
Живим світлом Я для вас,
Животворний Дух єднає нас.
Січень 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Сокол