***

из  папки  "серебряный  век,  золотой  век"

І  по  смерті  він  не  повернувся
У  стару  Флоренцію  свою.
Цей,  і  геть  йдучи,  не  озирнувся,
Цьому  я  співаю  пісню  цю.
Факел,  ніч,  зображення  розп'яття,
За  порогом  долі  дикий  крик.
Він  із  пекла  їй  послав  прокляття,
Та  забути  і  в  раю  не  міг,—
Навіть  у  сорочці  покаянній
Пломенем  свічі  він  не  пройшов
По  Флоренції  своїй  жаданій,
Віроломній,  підлій,  довгожданій...

2о25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Под Сукно