Із глузду їде світ! Це трапилось не раптом –
у напрямі такім ми рухались давно…
Мірило «правоти», сліпий, бездушний атом,
при ницості душі – нас приведе на дно!
На дно мільйонів літ, в епоху динозаврів
летить планета вся з подачі дикунів…
З котушок світ летить! Що нас чатує завтра?
Лишилося чекать сто, двісті, триста днів?.
А може то дарма? Чи варто нам чекати,
як ницість напролом гарує до мети?.
Зусилля варто всім найменші об’єднати
і рушити вперед. Іти, іти і ти!
25.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Олександр Мачула