Небеса, що за віями-шторками...
У зіницях - легенький докір
Крах Кохання - губками тонкими
так безсовісно лиже пломбір.
Зітхає томно вулканом кирпата,
Язичок без жару як Помпеї
Шкода, що пізно, у когось питати:
"Чому серце так вабить до неї ?"
Приспів :
А я цілую небеса
Її секретної нірвани
Потерта на мені джинса
А в грудях б'ється серце рване
Синьо-синьо за шторками-віями.
Страшно втратити ці небеса.
Поруч з нею, в бажанні замріяний,
Вчусь літати- торканням в вуста.
Мені вже не підкаже Шевченко,
кращу риму до слова "любов"
Навіть влучний постріл в серденько-
Не гарантує амурний плей-офф.
Приспів:
А я цілую небеса
Її секретної нірвани
Потерта на мені джинса
А в грудях б'ється серце рване
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: Xariton