Вишивала мама, вишивала,
Ниточку до ниточки - в рядок.
І мене в колисочці гойдала,
Щоб летіла в мріях до зірок.
Білі вишні осипались цвітом,
Колискова мамина сумна,
І вона стелилась понад світом,
Мов сувій тонкого полотна.
А тепер я квіти вишиваю,
Що мені привиділись вві сні.
До зірок давно вже не літаю,
Та радію сонцю і весні.
Вірю я, настане та година,
Не згорять скарби у цій війні.
Оживе й розквітне Україна,
На землі, й на білім полотні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2025
автор: majra