Тінь ховає світло,
Іржа з'їдає ваше срібло.
Світло ховає тінь,
Людина з'їдає білу сіль.
Він любить темні таємниці,
В руці у Нього блискавиці.
Він любить секрети,
Ховає в тіні куплети.
Він рідко йде під прожектор,
Бо є світу великий архітектор.
Є плями навіть на сонці,
В цьому теплому році.
Він чорну темряву наводить,
Промінчика ніхто не знаходить.
Маленьке світло проростає,
Так велич сонця воскресає.
Бог володар вічного часу,
Він створив цю гарну казку.
Та часу Бог зовсі́м не ма́є,
Бо зайнятий Він нашим краєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2025
автор: Мудрий вітер