Не сумуй!
Хіба сумують джерела
чи сон-трава на узліссі?
Чи зелені узгір'я -
свідки усіх потопів?
Смуток цей не про них!
Бо ж зродили вони густі ліси...
Човни й каное - ковчеги Вічності
витесуй з них вправно!
І розправляй вітрила,
аж поки не дістанемось
безпечного нашого саду.
26.02.2025р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Іванюк Ірина