***

из  папки  "серебряный,  золотой  век"

Є  у  твоїх  годинах  тиша,  не  лиш  хід.
До  того  ж  їхній  шлях  йде  не  по  колу.  
Не  тільки  миша  у  годиннику,  а  й  кіт;
вони  живуть,  либонь,  удвох  посполу.
Тремтять,  шкребуть,  укупі,  плутаються  в  днях.
Ця  метушня,  гризня,  неперебутність
геть  непомітні  —  в  селах  так  щодня,
тут  взагалі  в  хатах  роїться  живність.
День,  нічь,  година  кожна  губляться  в  умі,
років  минулих  неживі  фігури
імлою  криються  —  найпаче  до  зими,
коли  юрмляться  в  сінях  кози,  вівці,  кури.

2о24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Под Сукно