ejusdem farinae



крик  на  вустах_  награний  страх_іскра  в  зіниці.  ніч
тінь  твоя  трощить  кригу  узбіч  в  місті,  що  зникне  з  мап
на  ланцюгу  янгол  і  цап  гинуть  в  обіймах_  шелестом  свіч
вабить  провалля  входу  у  храм_  інших  блідих  поквАп_
<
ви  на  межі.  прагнуть  назовні  злих  язиків  вужі.
синхронізовані  завчені    рухи  /  сиві  їдкі  дими
шепіт  :  де  ми?  /  лоскіт  задухи  /  хрускіт  коржів  іржі
мляві/  зманіжені  піксельні  зайві    робляться  пралюдьми_
<
горбляться  тіні_  нині  і  прісно  стежі  топтати  ці
вівці  вовків  стерегтимуть  від  втечі  в  пастку  кривих  надій
в  цю  колотнечу  рим  розмагнічених  вчитуйся  між  рядків
сонцю  радій  /  руку  тягни_  так,  як  до  тебе,  вдаривши  в  серце
вперто  тягли  мерці  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Ки Ба 1