Подзвони...Чи хоча б рядочок напиши:
"все добре, мамо, в мене зараз все нормально,..."
І сердечко,малесеньке, в кінці лиши,
щоб серце матері не билося печально.
В кружальці годинника кудись спішить,
тремтлива стрілка, малюючи нервів коло,
серце в мами все частіше стукотить,
і паніка в думках гримить самотнім соло.
Небесний ангелу, сина збережи,
великий Боже, відверни від нього кулі,
змилуйся,годиннику,ти не спіши,
залиш моїй надії місця ще доволі.
Вже у волоссі снігом білим сивина,
сини батьків є оберегом батьківщини,
а в серці мами теж своя іде війна,
бо кожен день минає на межі руїни...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Межа реальності