Море під вечір шуміть перестало,
Затихло й зібралося відпочивати.
На самоті сумно ЇЙ раптом стало,
Почала місяця-друга чекати.
Вечір обійняв ЇЇ ніжно за плечі,
Перші зірки на небі з'явились.
В сутінках літніх стало ЇЙ легше,
Сумні всі думки у пітьмі розчинились.
Ось і друг-місяць на небо зійшов,
Й покликав ЇЇ за собою гуляти.
Вздовж пляжу нічного він з нею пройшов,
Стало ЇЙ веселіше й пішла собі спати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Сергій Тітов