Кому з нас солодко живеться?
Зростає кількість трударів...
Де тонко там відразу рветься,
Вже протягом сотень віків.
Таке було й надалі буде.
На зміни людства зачекай.
Одні фарбують душі брудом,
Вважають ось він справжній рай.
Помоляться, як дуже треба
І перепросять за гріхи.
Ну от і все...безхмарне небо,
Попереду нові шляхи.
Ти сердишся за це, мій друже?
Каміння ненависних слів.
Для всіх нас квітнуть дикі ружі,
Їх недарма Господь лишив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2025
автор: Grace