Думок фортеця, як навести лад,
Розкласти зможеш, всі по полицях?
Про війни, смерть, сльози, щоденний жах,
Щоб сум зникав на темних обличчях.
Думок хазяйка, чи здатна вчитись,
Щоби життя, як ромашковий цвіт,
Де сонце й небо, до них молися,
Щодня з надією на кращий світ.
Весни барвистість сердечко втішить,
А тепле літо, вип’є всі роси,
Холодним надто, не стане місця,
Не густо вкриють, хлібні покоси.
Укриє осінь всю красу землі,
Й жнива багаті засипле в скрині,
Ще срібла, золота, скарби земні,
Укупі завжди, при зимній днині.
Думки – метелики… про кохання,
Під погляд місяця в перламутрі,
Хай ніч осяйна, зіронька рання,
Приносить щастя, в щоденній суті.
Думок фортеця, поверхи увись,
Ти сама пройдеш у тиші сонній,
Навести лад спроможна, усміхнись,
Тепер сприймаєш душевний спокій….
Лиш завжди впевнена будь у собі!
12.02.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034335
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2025
автор: Ніна Незламна