«Сьогодні -- во віків…»

***

Так  боляче,

Що  самі  себе  вбиваємо,

Ненароком  --

В  інформаційному  полі

Тьми,

Де  маємо  шанс,  собою  --

Відродити

Світ  --  зі  світу,  космічного  плану

У  тому  духовному,

Яке  є  мого  можливість  жити,..

А  десь  падає  в  невідомість,

Невідворотністю  --

Смерті  мого

То,

Що  було  ще  маленького

Шансу

Надії  спомин  --

Від  самого  народження,

Що  душу  тримало  Господа

Мого

І...

Втратою,

Чи  втратами,  знову  --

Шукаємо..,

Каємось..,

Терзаємо  душу  --

В  тупіку,

Яким  не  буде  відтворено

Відлік  святого  --

Того,

Яким  воскресаємо  Господом

України,

Ми,

Сьогодні  --  во  віків  

Віку...
________________________________________
04.08.2023-28.02.2025;  Paris  (Aurora)  ==================================

(!!!)

Автор    :::

 Катинський  Орест

 (Katynskyy  Orest)

=======================






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2025
автор: MAX-SABAREN