Невловні ритми скрипки торкаються до віршів,
є бездоганні часом, подеколи простіші.
То незнайомі звуки ловлю благочестиво,
то воскрешаю ноти забутого мотиву.
То на слова майбутні акорди підбираю,
то на таємних струнах капричіо заграю.
Але натхнення в слові не завжди є, на жаль,
зникає ненароком з рядків моїх скрипаль.
І рими непокірні, і ритми мовчазливі,
і мрії пропадають, а з ними й дні щасливі.
Тоді і грім із неба не оживляє струни!
Не час впадати в розпач, пора є для фортуни.
Є місце для експромтів, не для сліпих пародій,
а в тиші вистигають основи для мелодій.
Оцінить Муза з часом таких старань плоди,
майстерно, емоційно скрипаль їй догодив.
І паростки наснаги дедалі більш відчутні,
і множаться зусилля на світлі дні майбутні.
Коли в душі і в серці народяться мотиви,
таким немає рівних, нема альтернативи.
Такі живі й привабні весну в душі пробудять,
я їх щиросердечно дарую потім людям.
24.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2025
автор: на манжетах вишиванки