Не сумуй у парку, лавко…

Не  сумуй  у  парку,  лавко,
Лютий  кинув  томагавком
Рантуха  на  мерзлі  плечі.
Під  прицілами  хуртечі,
Спогади  таїш  у  грудях,
У  зимовий  час  безлюддя.
Тільки  б  серце  не  ржавіло  -
У  любові  не  міліло.
В  сонцеднину  березневу
Скинеш  ношу  кришталеву,
Вчуєш  радісну  пташину  –
Добру  принесе  новину!
Знімеш  кожному  утому,
Щоб  дісталися  додому!                          

P.S.Світлина  авторська  22.02.25

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2025
автор: Lana P.