Моя тисячна спроба

Я  кохаю  тебе,  крізь  найбільші  морози,
Крізь  вибухи,  втому,  невтішні  прогнози.
Крізь  ночі  без  сну,  крізь  нерви  на  дроті,
Крізь  те,  що  не  поруч,  крізь  будні  в  турботі,

Я  кохаю  тебе,  попри  відстань  й  роки,
Попри  те,  що  ми-вічно на  різних  дорогах.
Попри  те,  що  мовчиш,  попри  наші  сварки,
Я  кохаю  тебе  …  Моя  тисячна  спроба…

Я  кохаю  тебе,  попри  страх  і  образи,
Попри  всі  перепони,  попри  потяг  відрази.
Попри  гордість,  що  ріже,  мов  лезо  по  шкірі,
Попри  сльози,  що  ллються  щоночі  в  квартирі.

Я  кохаю  тебе,  хоч  на  серці  вже  крига,
В  моїм  голосі  —  холод  та  в  очах  ще  відлига,
Я  кохаю  тебе,  попри  стіни  й  бетонний  барʼєр,
Хоч  не  знаю,  чекаєш,  чи  може,  вже  стер.

Попри  розпач,  що  тисне  вже  крила  у  клітці,
Попри  тіні  минулого  в  кожній  дрібниці,
Попри  те,  що,  можливо,  не  бути  нам  поруч…
Я  кохаю  тебе.  Ти  живеш  в  мені  тут  ось,  ліворуч…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2025
автор: Вірсавія Стрельченко