Це весна: сріблом виткана даль,
Мерехтливе п'янке довкілля,
І пташиних пісень зухваль,
Їх хмільні голосні весілля.
Це весна: і небесна блакить
Й кучерявих хмарок білопіння,
І повітря, що хочеться пить,
І якесь у тобі воскресіння.
Це весна: гострота відчуттів,
Задивовані очі коханих
Нерозгадка — хоч як би хотів —
Довгих-довгих ночей недоспаних.
Невловимість акордів і гам
(Чуєш десь, та не можеш впіймати),
Неповторність щоденних програм —
Поспішай все оце обійняти.
24.03.2001
©Коломоєць Людмила Петрівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034574
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2025
автор: Людмила Коломоєць